Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
укорі́нюватися
дієслово (недок., неперех.)
Wurzeln schlagen, sich einbürgern, zur Tradition werden, übernommen werden; sich in etwas verbeißen
інфінітив: укорі́нюватися
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона укорі́нюватиметься | вони укорі́нюватимуться |
теперішній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона укорі́нюється | вони укорі́нюються |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | (укорі́нюючись) |
минулий час: |
ч. | я/ти/він укорі́нювався / (укорі́нювавсь) | ми/ви/вони укорі́нювалися / (укорі́нювались) |
ж. | я/ти/вона укорі́нювалася / (укорі́нювалась) |
с. | воно укорі́нювалося / (укорі́нювалось) |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | укорі́нювавшись |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | - |
2 ос. | - | - |
...
укорі́нений
укорі́неність
укорі́нення
укорі́нюваний
укорі́нювати
→ укорі́нюватися ←
укоріня́ти
укоріня́тися
укороти́ти
укоро́чений
укоро́чення
...
Написати авторам словника