 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
укорі́нюваний
укорі́нювати
укорі́нюваний
прикметник
Wurzeln schlagen (ge)lassen; eingebürgert, eingeführt, tradiert
| чоловічий |
| Зв. | укорі́нюваний |
| Р. | укорі́нюваного |
| Д. | укорі́нюваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | укорі́нюваним |
| М. | укорі́нюваному / укорі́нюванім |
| жіночний |
| Зв. | укорі́нювана / (укорі́нюваная) |
| Р. | укорі́нюваної |
| Д. | укорі́нюваній |
| Зн. | укорі́нювану / (укорі́нюваную) |
| О. | укорі́нюваною |
| М. | укорі́нюваній |
| середний |
| Зв. | укорі́нюване / (укорі́нюванеє) |
| Р. | укорі́нюваного |
| Д. | укорі́нюваному |
| Зн. | укорі́нюване / (укорі́нюванеє) |
| О. | укорі́нюваним |
| М. | укорі́нюваному / укорі́нюванім |
| множина |
| Зв. | укорі́нювані / (укорі́нюванії) |
| Р. | укорі́нюваних |
| Д. | укорі́нюваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | укорі́нюваними |
| М. | укорі́нюваних |
Komparativ und Superlativ: -
укорінюваний zu укорі́нювати
дієслово (недок., перех.)
Wurzeln schlagen lassen; einbürgern, einführen, zur Tradition werden lassen
інфінітив: укорі́нювати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я укорі́нюватиму | ми укорі́нюватимемо / (укорі́нюватимем) |
| 2. | ти укорі́нюватимеш | ви укорі́нюватимете |
| 3. | він/вона укорі́нюватиме | вони укорі́нюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я укорі́нюю | ми укорі́нюємо / (укорі́нюєм) |
| 2. | ти укорі́нюєш | ви укорі́нюєте |
| 3. | він/вона укорі́нює | вони укорі́нюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | укорі́нюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він укорі́нював | ми/ви/вони укорі́нювали |
| ж. | я/ти/вона укорі́нювала |
| с. | воно укорі́нювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | укорі́нюваний |
| безособовий дієприкметник | укорі́нювано |
| дієприслівник | укорі́нювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | укорі́нюймо! |
| 2 ос. | укорі́нюй! | укорі́нюйте! |
...
укорени́ти
укорени́тися
укорі́нений
укорі́неність
укорі́нення
￫ укорі́нюваний ￩
укорі́нювати
укорі́нюватися
укоріня́ти
укоріня́тися
укороти́ти
...
Написати авторам словника