Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
умі́ло
умі́ти
умі́ло
прислівник
geschickt, gewandt; sachkundig, verständig
уміло zu умі́ти
дієслово (недок., неперех.)
können, sich auf etwas verstehen, eine Fähigkeit besitzen, in der Lage sein
інфінітив: умі́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я умі́тиму | ми умі́тимемо / (умі́тимем) |
2. | ти умі́тимеш | ви умі́тимете |
3. | він/вона умі́тиме | вони умі́тимуть |
теперішній час: |
1. | я умі́ю | ми умі́ємо / (умі́єм) |
2. | ти умі́єш | ви умі́єте |
3. | він/вона умі́є | вони умі́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | умі́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він умі́в | ми/ви/вони умі́ли |
ж. | я/ти/вона умі́ла |
с. | воно умі́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | умі́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | умі́ймо! |
2 ос. | умі́й! | умі́йте! |
...
умі́лець
умі́лий
умі́лиця
умі́лі ру́ки
умі́лість
→ умі́ло ←
умі́ння
умі́ннячко
умірко́ваний
умірко́ваність
умі́ст
...
Написати авторам словника