 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
упере́джуючий
упере́джувати
упере́джуючий
прикметник
zuvorkommend, vorauseilend, überholend; m Voraus (auf etwas) aufmerksam machend, warnend
| чоловічий |
| Зв. | упере́джуючий |
| Р. | упере́джуючого |
| Д. | упере́джуючому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | упере́джуючим |
| М. | упере́джуючому / упере́джуючім |
| жіночний |
| Зв. | упере́джуюча / (упере́джуючая) |
| Р. | упере́джуючої |
| Д. | упере́джуючій |
| Зн. | упере́джуючу / (упере́джуючую) |
| О. | упере́джуючою |
| М. | упере́джуючій |
| середний |
| Зв. | упере́джуюче / (упере́джуючеє) |
| Р. | упере́джуючого |
| Д. | упере́джуючому |
| Зн. | упере́джуюче / (упере́джуючеє) |
| О. | упере́джуючим |
| М. | упере́джуючому / упере́джуючім |
| множина |
| Зв. | упере́джуючі / (упере́джуючії) |
| Р. | упере́джуючих |
| Д. | упере́джуючим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | упере́джуючими |
| М. | упере́джуючих |
Komparativ und Superlativ: -
упереджуючий zu упере́джувати
дієслово (недок., перех.)
zuvorkommen, vorauseilen, überholen; im Voraus (auf etwas) aufmerksam machen, warnen
інфінітив: упере́джувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я упере́джуватиму | ми упере́джуватимемо / (упере́джуватимем) |
| 2. | ти упере́джуватимеш | ви упере́джуватимете |
| 3. | він/вона упере́джуватиме | вони упере́джуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я упере́джую | ми упере́джуємо / (упере́джуєм) |
| 2. | ти упере́джуєш | ви упере́джуєте |
| 3. | він/вона упере́джує | вони упере́джують |
| активний дієприкметник | упере́джуючий |
| дієприслівник | упере́джуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він упере́джував | ми/ви/вони упере́джували |
| ж. | я/ти/вона упере́джувала |
| с. | воно упере́джувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | упере́джувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | упере́джуймо! |
| 2 ос. | упере́джуй! | упере́джуйте! |
...
упере́джений (#2)
упере́дженість
упере́дження
упере́джено
упере́джувати
￫ упере́джуючий ￩
упереди́ти
упере́між
упере́міжку
упере́міш
упере́мішку
...
Написати авторам словника