 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
урече́влений
уречеви́ти
урече́влений
прикметник
verstofflicht, vergegenständlicht, verdinglicht, materialisiert
| чоловічий |
| Зв. | урече́влений |
| Р. | урече́вленого |
| Д. | урече́вленому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | урече́вленим |
| М. | урече́вленому / урече́вленім |
| жіночний |
| Зв. | урече́влена / (урече́вленая) |
| Р. | урече́вленої |
| Д. | урече́вленій |
| Зн. | урече́влену / (урече́вленую) |
| О. | урече́вленою |
| М. | урече́вленій |
| середний |
| Зв. | урече́влене / (урече́вленеє) |
| Р. | урече́вленого |
| Д. | урече́вленому |
| Зн. | урече́влене / (урече́вленеє) |
| О. | урече́вленим |
| М. | урече́вленому / урече́вленім |
| множина |
| Зв. | урече́влені / (урече́вленії) |
| Р. | урече́влених |
| Д. | урече́вленим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | урече́вленими |
| М. | урече́влених |
Komparativ und Superlativ: -
уречевлений zu уречеви́ти
дієслово (док., перех.)
verstofflichen, vergegenständlichen, verdinglichen, materialisieren
інфінітив: уречеви́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я уречевлю́ | ми уречевимо́ / (уречеви́м) |
| 2. | ти уречеви́ш | ви уречевите́ |
| 3. | він/вона уречеви́ть | вони уречевля́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він уречеви́в | ми/ви/вони уречеви́ли |
| ж. | я/ти/вона уречеви́ла |
| с. | воно уречеви́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (урече́влений) |
| безособовий дієприкметник | урече́влено |
| дієприслівник | уречеви́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | уречеві́мо! / (уречеві́м!) |
| 2 ос. | уречеви́! | уречеві́ть! |
...
урегулюва́тися
уретероце́ле
уре́тра
уретри́т
уречеви́ти
￫ урече́влений ￩
урече́влювати
уре́шті
уре̣шті-ре́шт
ури́ваний
ури́ваність
...
Написати авторам словника