 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
усино́влюваний
усино́влювати
усино́влюваний
прикметник
(jemand / ein Junge / ein Mann, der / ein Mädchen, das) adoptiert / an Sohnes / Tochter / Kindes statt angenommen (wird / werden soll); (jemand, der) wie das eigene Kind aufgenommen (wird)
| чоловічий |
Зв. | усино́влюваний |
Р. | усино́влюваного |
Д. | усино́влюваному |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | усино́влюваним |
М. | усино́влюваному / усино́влюванім |
| жіночний |
Зв. | усино́влювана / (усино́влюваная) |
Р. | усино́влюваної |
Д. | усино́влюваній |
Зн. | усино́влювану / (усино́влюваную) |
О. | усино́влюваною |
М. | усино́влюваній |
| середний |
Зв. | усино́влюване / (усино́влюванеє) |
Р. | усино́влюваного |
Д. | усино́влюваному |
Зн. | усино́влюване / (усино́влюванеє) |
О. | усино́влюваним |
М. | усино́влюваному / усино́влюванім |
| множина |
Зв. | усино́влювані / (усино́влюванії) |
Р. | усино́влюваних |
Д. | усино́влюваним |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | усино́влюваними |
М. | усино́влюваних |
Komparativ und Superlativ: -
усиновлюваний zu усино́влювати
дієслово (недок., перех.)
adoptieren, an Sohnes / Tochter / Kindes statt annehmen; wie das eigene Kind aufnehmen
інфінітив: усино́влювати
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я усино́влюватиму | ми усино́влюватимемо / (усино́влюватимем) |
2. | ти усино́влюватимеш | ви усино́влюватимете |
3. | він/вона усино́влюватиме | вони усино́влюватимуть |
теперішній час: |
1. | я усино́влюю | ми усино́влюємо / (усино́влюєм) |
2. | ти усино́влюєш | ви усино́влюєте |
3. | він/вона усино́влює | вони усино́влюють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | усино́влюючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він усино́влював | ми/ви/вони усино́влювали |
ж. | я/ти/вона усино́влювала |
с. | воно усино́влювало |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | усино́влюваний |
безособовий дієприкметник | усино́влювано |
дієприслівник | усино́влювавши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | усино́влюймо! |
2 ос. | усино́влюй! | усино́влюйте! |
...
усинови́тель
усинови́телька
усинови́ти
усино́влений
усино́влення
→ усино́влюваний ←
усино́влювати
усино́влювач
усино́влювачка
усиновля́ти
усипа́льниця
...
Написати авторам словника