Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
ідентифіко́ваний
ідентифікува́ти
ідентифіко́ваний
прикметник
identifiziert; seine Nutzerberechtigung durch die Passworteingabe nachgewiesen
| чоловічий |
| Зв. | ідентифіко́ваний |
| Р. | ідентифіко́ваного |
| Д. | ідентифіко́ваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ідентифіко́ваним |
| М. | ідентифіко́ваному / ідентифіко́ванім |
| жіночний |
| Зв. | ідентифіко́вана / (ідентифіко́ваная) |
| Р. | ідентифіко́ваної |
| Д. | ідентифіко́ваній |
| Зн. | ідентифіко́вану / (ідентифіко́ваную) |
| О. | ідентифіко́ваною |
| М. | ідентифіко́ваній |
| середний |
| Зв. | ідентифіко́ване / (ідентифіко́ванеє) |
| Р. | ідентифіко́ваного |
| Д. | ідентифіко́ваному |
| Зн. | ідентифіко́ване / (ідентифіко́ванеє) |
| О. | ідентифіко́ваним |
| М. | ідентифіко́ваному / ідентифіко́ванім |
| множина |
| Зв. | ідентифіко́вані / (ідентифіко́ванії) |
| Р. | ідентифіко́ваних |
| Д. | ідентифіко́ваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ідентифіко́ваними |
| М. | ідентифіко́ваних |
Komparativ und Superlativ: -
ідентифікований zu ідентифікува́ти
дієслово (недок. і док., перех.)
identifizieren; seine Nutzerberechtigung durch die Passworteingabe nachweisen
інфінітив: ідентифікува́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ідентифікува́тиму | ми ідентифікува́тимемо / (ідентифікува́тимем) |
| 2. | ти ідентифікува́тимеш | ви ідентифікува́тимете |
| 3. | він/вона ідентифікува́тиме | вони ідентифікува́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я ідентифіку́ю | ми ідентифіку́ємо / (ідентифіку́єм) |
| 2. | ти ідентифіку́єш | ви ідентифіку́єте |
| 3. | він/вона ідентифіку́є | вони ідентифіку́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | ідентифіку́ючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ідентифікува́в | ми/ви/вони ідентифікува́ли |
| ж. | я/ти/вона ідентифікува́ла |
| с. | воно ідентифікува́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | ідентифіко́ваний |
| безособовий дієприкметник | ідентифіко́вано |
| дієприслівник | ідентифікува́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ідентифіку́ймо! |
| 2 ос. | ідентифіку́й! | ідентифіку́йте! |
...
іде́йно
іде́йно ви́триманий
ідентифіка́тор
ідентифікаці́йний
ідентифіка́ція
￫ ідентифіко́ваний ￩
ідентифікува́ти
ідентифікува́тися
іденти́чний
іденти́чність
іденти́чно
...
Написати авторам словника