 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Українсько-Німецький Словник = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
інсцено́ваний
інсценува́ти
інсцено́ваний
прикметник
ein literarisches Werk für eine Bühnenfassung / Filmfassung / ... adaptiert; inszeniert (in Szene setzen bzw. vortäuschen); gespielt, szenisch gestaltet
| чоловічий |
| Зв. | інсцено́ваний |
| Р. | інсцено́ваного |
| Д. | інсцено́ваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | інсцено́ваним |
| М. | інсцено́ваному / інсцено́ванім |
| жіночний |
| Зв. | інсцено́вана / (інсцено́ваная) |
| Р. | інсцено́ваної |
| Д. | інсцено́ваній |
| Зн. | інсцено́вану / (інсцено́ваную) |
| О. | інсцено́ваною |
| М. | інсцено́ваній |
| середний |
| Зв. | інсцено́ване / (інсцено́ванеє) |
| Р. | інсцено́ваного |
| Д. | інсцено́ваному |
| Зн. | інсцено́ване / (інсцено́ванеє) |
| О. | інсцено́ваним |
| М. | інсцено́ваному / інсцено́ванім |
| множина |
| Зв. | інсцено́вані / (інсцено́ванії) |
| Р. | інсцено́ваних |
| Д. | інсцено́ваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | інсцено́ваними |
| М. | інсцено́ваних |
Komparativ und Superlativ: -
інсценований zu інсценува́ти
дієслово (недок. і док., перех.)
ein literarisches Werk für eine Bühnenfassung / Filmfassung / ... adaptieren; inszenieren (in Szene setzen bzw. vortäuschen); spielen, szenisch gestalten
інфінітив: інсценува́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я інсценува́тиму | ми інсценува́тимемо / (інсценува́тимем) |
| 2. | ти інсценува́тимеш | ви інсценува́тимете |
| 3. | він/вона інсценува́тиме | вони інсценува́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я інсцену́ю | ми інсцену́ємо / (інсцену́єм) |
| 2. | ти інсцену́єш | ви інсцену́єте |
| 3. | він/вона інсцену́є | вони інсцену́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | інсцену́ючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він інсценува́в | ми/ви/вони інсценува́ли |
| ж. | я/ти/вона інсценува́ла |
| с. | воно інсценува́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | інсцено́ваний |
| безособовий дієприкметник | інсцено́вано |
| дієприслівник | інсценува́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | інсцену́ймо! |
| 2 ос. | інсцену́й! | інсцену́йте! |
...
інсу́льт
інсцені́вка
інсценіза́ція
інсценізо́ваний
інсценізува́ти
￫ інсцено́ваний ￩
інсценува́ння
інсценува́ти
інта́ктний
інтегра́л
інтегра́льний
...
Написати авторам словника