 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
Einträge gefunden: 2
ворогу́ючий
ворогува́ти
ворогу́ючий
Partizip zu ворогува́ти
(jemandem) feindlich gesonnen seiend, (mit jemandem) auf Kriegsfuß stehend
| maskulinum |
| N. | ворогу́ючий |
| G. | ворогу́ючого |
| D. | ворогу́ючому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | ворогу́ючим |
| L. | ворогу́ючому / ворогу́ючім |
| femininum |
| N. | ворогу́юча / (ворогу́ючая) |
| G. | ворогу́ючої |
| D. | ворогу́ючій |
| A. | ворогу́ючу / (ворогу́ючую) |
| I. | ворогу́ючою |
| L. | ворогу́ючій |
| neutrum |
| N. | ворогу́юче / (ворогу́ючеє) |
| G. | ворогу́ючого |
| D. | ворогу́ючому |
| A. | ворогу́юче / (ворогу́ючеє) |
| I. | ворогу́ючим |
| L. | ворогу́ючому / ворогу́ючім |
| Plural |
| N. | ворогу́ючі / (ворогу́ючії) |
| G. | ворогу́ючих |
| D. | ворогу́ючим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | ворогу́ючими |
| L. | ворогу́ючих |
Komparativ und Superlativ: -
ворогуючий zu ворогува́ти
Verb (imperfektiv, intransitiv)
jemandem feindlich gesonnen sein, mit jemandem auf Kriegsfuß stehen
Infinitiv: ворогува́ти
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я ворогува́тиму | ми ворогува́тимемо / (ворогува́тимем) |
| 2. | ти ворогува́тимеш | ви ворогува́тимете |
| 3. | він/вона ворогува́тиме | вони ворогува́тимуть |
| Präsens: |
| 1. | я ворогу́ю | ми ворогу́ємо / (ворогу́єм) |
| 2. | ти ворогу́єш | ви ворогу́єте |
| 3. | він/вона ворогу́є | вони ворогу́ють |
| Partizip aktiv | ворогу́ючий |
| Adverbialpart. | ворогу́ючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він ворогува́в | ми/ви/вони ворогува́ли |
| fem. | я/ти/вона ворогува́ла |
| neutr. | воно ворогува́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | - |
| Partizip unpers. | - |
| Adverbialpart. | ворогува́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | ворогу́ймо! |
| Imp. 2. | ворогу́й! | ворогу́йте! |
...
во́рвань
воркота́ти
воркоті́ти
во́рог
ворогува́ти
￫ ворогу́ючий ￩
ворожби́т
воро́же
воро́жий
ворожи́ти
ворожі́й
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen