Auf einem Windows-PC können Sie mit der lokal installierbaren Vollversion bequem und ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
mehr zur vorliegenden Online-Version
13.0.0.0
Es werden auch gebeugte ukrainische Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt. Sie können auch deutsche Wörter eingeben, um ukrainische Entsprechungen zu finden.
Wir arbeiten an einer kostenpflichtigen Möglichkeit der unbegrenzten Nutzbarkeit.
UDEW unlimitiert nutzen (Setzt den Erwerb einer entsprechenden Lizenznummer voraus)
Einträge gefunden: 3
ві́руюча
ві́рувати
ві́руючий (#1)
ві́руюча
Substantiv (belebt)
Gläubige (die), Angehörige einer bestimmten Konfession
| | Singular |
| N. | | ві́руюча |
| G. | | ві́руючої |
| D. | | ві́руючій |
| A. | | ві́руючу |
| I. | | ві́руючою |
| L. | на/у | ві́руючій |
| | Plural |
| N. | | ві́руючі |
| G. | | ві́руючих |
| D. | | ві́руючим |
| A. | | ві́руючих |
| I. | | ві́руючими |
| L. | на/у | ві́руючих |
віруюча zu ві́рувати
Verb (imperfektiv, intransitiv)
gläubig sein, glauben; vertrauen, auf etwas / jemanden bauen
Infinitiv: ві́рувати
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я ві́руватиму | ми ві́руватимемо / (ві́руватимем) |
| 2. | ти ві́руватимеш | ви ві́руватимете |
| 3. | він/вона ві́руватиме | вони ві́руватимуть |
| Präsens: |
| 1. | я ві́рую | ми ві́руємо / (ві́руєм) |
| 2. | ти ві́руєш | ви ві́руєте |
| 3. | він/вона ві́рує | вони ві́рують |
| Partizip aktiv | ві́руючий |
| Adverbialpart. | ві́руючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він ві́рував | ми/ви/вони ві́рували |
| fem. | я/ти/вона ві́рувала |
| neutr. | воно ві́рувало |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | - |
| Partizip unpers. | - |
| Adverbialpart. | ві́рувавши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | ві́руймо! |
| Imp. 2. | ві́руй! | ві́руйте! |
віруюча zu ві́руючий (#1)
Partizip zu ві́рувати
(an etwas / jemanden) glaubend, (auf etwas / jemanden) bauend / vertrauend; gläubig, fromm, religiös
| maskulinum |
| N. | ві́руючий |
| G. | ві́руючого |
| D. | ві́руючому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | ві́руючим |
| L. | ві́руючому / ві́руючім |
| femininum |
| N. | ві́руюча / (ві́руючая) |
| G. | ві́руючої |
| D. | ві́руючій |
| A. | ві́руючу / (ві́руючую) |
| I. | ві́руючою |
| L. | ві́руючій |
| neutrum |
| N. | ві́руюче / (ві́руючеє) |
| G. | ві́руючого |
| D. | ві́руючому |
| A. | ві́руюче / (ві́руючеє) |
| I. | ві́руючим |
| L. | ві́руючому / ві́руючім |
| Plural |
| N. | ві́руючі / (ві́руючії) |
| G. | ві́руючих |
| D. | ві́руючим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | ві́руючими |
| L. | ві́руючих |
Komparativ und Superlativ: -
...
ві́рус папіло́ми люди́ни
ві́русний
ві̣русоло́гія
ві̣русоносі́й
вірусоносі́йство
￫ ві́руюча ￩
ві́руючий (#1)
ві́руючий (#2)
ві́рчий
вірш
ві́ршик
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen