 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
Einträge gefunden: 3
кля́тий
кля́сти
клясти́ (1)
кля́тий
Adjektiv
verflucht, verdammt, verwünscht
| maskulinum |
| N. | кля́тий |
| G. | кля́того |
| D. | кля́тому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | кля́тим |
| L. | кля́тому / кля́тім |
| femininum |
| N. | кля́та / (кля́тая) |
| G. | кля́тої |
| D. | кля́тій |
| A. | кля́ту / (кля́тую) |
| I. | кля́тою |
| L. | кля́тій |
| neutrum |
| N. | кля́те / (кля́теє) |
| G. | кля́того |
| D. | кля́тому |
| A. | кля́те / (кля́теє) |
| I. | кля́тим |
| L. | кля́тому / кля́тім |
| Plural |
| N. | кля́ті / (кля́тії) |
| G. | кля́тих |
| D. | кля́тим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | кля́тими |
| L. | кля́тих |
Komparativ und Superlativ: -
клятий zu кля́сти
Verb (imperfektiv, transitiv und intransitiv)
verwünschen, verfluchen; (rum)fluchen, keifen (umgangssprachlichugs.)
Infinitiv: кля́сти
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я кля́стиму | ми кля́стимемо / (кля́стимем) |
| 2. | ти кля́стимеш | ви кля́стимете |
| 3. | він/вона кля́стиме | вони кля́стимуть |
| Präsens: |
| 1. | я кляну́ / клену́ | ми клянемо́ / (кляне́м) / кленемо́ / (клене́м) |
| 2. | ти кляне́ш / клене́ш | ви клянете́ / кленете́ |
| 3. | він/вона кляне́ / клене́ | вони кляну́ть / клену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | клянучи́ / кленучи́ |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він кляв | ми/ви/вони кляли́ |
| fem. | я/ти/вона кляла́ |
| neutr. | воно кляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | кля́тий |
| Partizip unpers. | кля́то |
| Adverbialpart. | кля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | кляні́мо! / кляні́м! / клені́мо! / клені́м! |
| Imp. 2. | кляни́! / клени́! | кляні́ть! / клені́ть! |
клятий zu клясти́ (1)
Verb (imperfektiv, transitiv und intransitiv)
verwünschen, verfluchen; (rum)fluchen, keifen (umgangssprachlichugs.)
Infinitiv: клясти́ (1)
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я клясти́му | ми клясти́мемо / (клясти́мем) |
| 2. | ти клясти́меш | ви клясти́мете |
| 3. | він/вона клясти́ме | вони клясти́муть |
| Präsens: |
| 1. | я кляну́ / клену́ | ми клянемо́ / (кляне́м) / кленемо́ / (клене́м) |
| 2. | ти кляне́ш / клене́ш | ви клянете́ / кленете́ |
| 3. | він/вона кляне́ / клене́ | вони кляну́ть / клену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | кленучи́ |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він кляв | ми/ви/вони кляли́ |
| fem. | я/ти/вона кляла́ |
| neutr. | воно кляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | кля́тий |
| Partizip unpers. | кля́то |
| Adverbialpart. | кля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | кляні́мо! / кляні́м! / клені́мо! / клені́м! |
| Imp. 2. | кляни́! / клени́! | кляні́ть! / клені́ть! |
...
кля́са
кля́сти
кля́стися
кля́тва
кля̣твопору́шення
￫ кля́тий ￩
кля́узництво
кля́штор
км
КМА́
КМДА́
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen