Auf einem Windows-PC können Sie mit der lokal installierbaren Vollversion bequem und ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
mehr zur vorliegenden Online-Version
13.0.0.0
Es werden auch gebeugte ukrainische Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt. Sie können auch deutsche Wörter eingeben, um ukrainische Entsprechungen zu finden.
Wir arbeiten an einer kostenpflichtigen Möglichkeit der unbegrenzten Nutzbarkeit.
UDEW unlimitiert nutzen (Setzt den Erwerb einer entsprechenden Lizenznummer voraus)
Einträge gefunden: 2
підко́рений
підкори́ти
підко́рений
Partizip zu підкори́ти
unterworfen, sich untergeordnet, erobert; in seinen Bann geschlagen, eingenommen, gefesselt
| maskulinum |
| N. | підко́рений |
| G. | підко́реного |
| D. | підко́реному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | підко́реним |
| L. | підко́реному / підко́ренім |
| femininum |
| N. | підко́рена / (підко́реная) |
| G. | підко́реної |
| D. | підко́реній |
| A. | підко́рену / (підко́реную) |
| I. | підко́реною |
| L. | підко́реній |
| neutrum |
| N. | підко́рене / (підко́ренеє) |
| G. | підко́реного |
| D. | підко́реному |
| A. | підко́рене / (підко́ренеє) |
| I. | підко́реним |
| L. | підко́реному / підко́ренім |
| Plural |
| N. | підко́рені / (підко́ренії) |
| G. | підко́рених |
| D. | підко́реним |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | підко́реними |
| L. | підко́рених |
Komparativ und Superlativ: -
підкорений zu підкори́ти
Verb (perfektiv, transitiv)
unterwerfen, sich unterordnen, erobern; in seinen Bann schlagen, einnehmen, fesseln
Infinitiv: підкори́ти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я підкорю́ | ми підко́римо / (підко́рим) |
| 2. | ти підко́риш | ви підко́рите |
| 3. | він/вона підко́рить | вони підко́рять |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він підкори́в | ми/ви/вони підкори́ли |
| fem. | я/ти/вона підкори́ла |
| neutr. | воно підкори́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | (підко́рений) |
| Partizip unpers. | підко́рено |
| Adverbialpart. | підкори́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | підкорі́мо! / (підкорі́м!) |
| Imp. 2. | підкори́! | підкорі́ть! |
...
підкопа́тися
підко́пуваний
підко́пувати
підко́пуватися
підкорегува́ти
￫ підко́рений ￩
підко́реність
підко́рення
підкоригува́ти
підкори́ти
підкори́тися
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen