UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch

(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.

 розки́датися (#1) Verb (perfektiv, intransitiv)

seine Sachen umherwerfen / verstreuen; Spaß am Werfen finden

Infinitiv: розки́датися (#1)

Person	Singular	Plural
Präs.-Futur:
1.	я розки́даюся / (розки́даюсь)	ми розки́даємося / (розки́даємось) / (розки́даємся)
2.	ти розки́даєшся	ви розки́даєтеся / (розки́даєтесь)
3.	він/вона розки́дається	вони розки́даються
Partizip aktiv		-
Adverbialpart.		-
Präteritum:
mask.	я/ти/він розки́дався / (розки́давсь)	ми/ви/вони розки́далися / (розки́дались)
fem.	я/ти/вона розки́далася / (розки́далась)
neutr.	воно розки́далося / (розки́далось)
Partizip aktiv		-
Partizip passiv		-
Partizip unpers.		-
Adverbialpart.		розки́давшись
Imperativ:
Imp. 1.		розки́даймося! / (розки́даймось!)
Imp. 2.	розки́дайся! / (розки́дайсь!)	розки́дайтеся! / (розки́дайтесь!)

---

 розки́датися (#2) Verb (perfektiv, intransitiv)

sich ausbreiten, sich ausdehnen, eine Fläche einnehmen; sich breit machen, sich fallen lassen, sich hinwerfen, sich ausstrecken, sich rekeln/räkeln

Infinitiv: розки́датися (#2)

Person	Singular	Plural
Präs.-Futur:
1.	я розки́даюся / (розки́даюсь)	ми розки́даємося / (розки́даємось) / (розки́даємся)
2.	ти розки́даєшся	ви розки́даєтеся / (розки́даєтесь)
3.	він/вона розки́дається	вони розки́даються
Partizip aktiv		-
Adverbialpart.		-
Präteritum:
mask.	я/ти/він розки́дався / (розки́давсь)	ми/ви/вони розки́далися / (розки́дались)
fem.	я/ти/вона розки́далася / (розки́далась)
neutr.	воно розки́далося / (розки́далось)
Partizip aktiv		-
Partizip passiv		-
Partizip unpers.		-
Adverbialpart.		розки́давшись
Imperativ:
Imp. 1.		розки́даймося! / (розки́даймось!)
Imp. 2.	розки́дайся! / (розки́дайсь!)	розки́дайтеся! / (розки́дайтесь!)

---

 розкида́тися (#3) Verb (imperfektiv, intransitiv)

seine Sachen umherwerfen / verstreuen; Spaß am Werfen finden

Infinitiv: розкида́тися (#3)

Person	Singular	Plural
Futur:
1.	я розкида́тимуся / (розкида́тимусь)	ми розкида́тимемося / (розкида́тимемось) / (розкида́тимемся)
2.	ти розкида́тимешся	ви розкида́тиметеся / (розкида́тиметесь)
3.	він/вона розкида́тиметься	вони розкида́тимуться
Präsens:
1.	я розкида́юся / (розкида́юсь)	ми розкида́ємося / (розкида́ємось) / (розкида́ємся)
2.	ти розкида́єшся	ви розкида́єтеся / (розкида́єтесь)
3.	він/вона розкида́ється	вони розкида́ються
Partizip aktiv		-
Adverbialpart.		розкида́ючись
Präteritum:
mask.	я/ти/він розкида́вся / (розкида́всь)	ми/ви/вони розкида́лися / (розкида́лись)
fem.	я/ти/вона розкида́лася / (розкида́лась)
neutr.	воно розкида́лося / (розкида́лось)
Partizip aktiv		-
Partizip passiv		-
Partizip unpers.		-
Adverbialpart.		розкида́вшись
Imperativ:
Imp. 1.		розкида́ймося! / (розкида́ймось!)
Imp. 2.	розкида́йся! / (розкида́йсь!)	розкида́йтеся! / (розкида́йтесь!)

---

 розкида́тися (#4) Verb (imperfektiv, intransitiv)

sich ausbreiten, sich ausdehnen, eine Fläche einnehmen; sich breit machen, sich fallen lassen, sich hinwerfen, sich ausstrecken, sich rekeln/räkeln

Infinitiv: розкида́тися (#4)

Person	Singular	Plural
Futur:
1.	я розкида́тимуся / (розкида́тимусь)	ми розкида́тимемося / (розкида́тимемось) / (розкида́тимемся)
2.	ти розкида́тимешся	ви розкида́тиметеся / (розкида́тиметесь)
3.	він/вона розкида́тиметься	вони розкида́тимуться
Präsens:
1.	я розкида́юся / (розкида́юсь)	ми розкида́ємося / (розкида́ємось) / (розкида́ємся)
2.	ти розкида́єшся	ви розкида́єтеся / (розкида́єтесь)
3.	він/вона розкида́ється	вони розкида́ються
Partizip aktiv		-
Adverbialpart.		розкида́ючись
Präteritum:
mask.	я/ти/він розкида́вся / (розкида́всь)	ми/ви/вони розкида́лися / (розкида́лись)
fem.	я/ти/вона розкида́лася / (розкида́лась)
neutr.	воно розкида́лося / (розкида́лось)
Partizip aktiv		-
Partizip passiv		-
Partizip unpers.		-
Adverbialpart.		розкида́вшись
Imperativ:
Imp. 1.		розкида́ймося! / (розкида́ймось!)
Imp. 2.	розкида́йся! / (розкида́йсь!)	розкида́йтеся! / (розкида́йтесь!)

---

 розкида́тися (#5) Verb (imperfektiv, intransitiv)

(unbedacht) (mit etwas) um sich werfen, (etwas) vergeuden (Geld)

Infinitiv: розкида́тися (#5)

Person	Singular	Plural
Futur:
1.	я розкида́тимуся / (розкида́тимусь)	ми розкида́тимемося / (розкида́тимемось) / (розкида́тимемся)
2.	ти розкида́тимешся	ви розкида́тиметеся / (розкида́тиметесь)
3.	він/вона розкида́тиметься	вони розкида́тимуться
Präsens:
1.	я розкида́юся / (розкида́юсь)	ми розкида́ємося / (розкида́ємось) / (розкида́ємся)
2.	ти розкида́єшся	ви розкида́єтеся / (розкида́єтесь)
3.	він/вона розкида́ється	вони розкида́ються
Partizip aktiv		-
Adverbialpart.		розкида́ючись
Präteritum:
mask.	я/ти/він розкида́вся / (розкида́всь)	ми/ви/вони розкида́лися / (розкида́лись)
fem.	я/ти/вона розкида́лася / (розкида́лась)
neutr.	воно розкида́лося / (розкида́лось)
Partizip aktiv		-
Partizip passiv		-
Partizip unpers.		-
Adverbialpart.		розкида́вшись
Imperativ:
Imp. 1.		розкида́ймося! / (розкида́ймось!)
Imp. 2.	розкида́йся! / (розкида́йсь!)	розкида́йтеся! / (розкида́йтесь!)

---