 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
Einträge gefunden: 3
розрі́знений
розрізни́ти (#1)
розрізни́ти (#2)
розрі́знений
Partizip zu розрізни́ти (#1)+розрізни́ти (#2)
unterschieden, erkannt, identifiziert
| maskulinum |
| N. | розрі́знений |
| G. | розрі́зненого |
| D. | розрі́зненому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | розрі́зненим |
| L. | розрі́зненому / розрі́зненім |
| femininum |
| N. | розрі́знена / (розрі́зненая) |
| G. | розрі́зненої |
| D. | розрі́зненій |
| A. | розрі́знену / (розрі́зненую) |
| I. | розрі́зненою |
| L. | розрі́зненій |
| neutrum |
| N. | розрі́знене / (розрі́зненеє) |
| G. | розрі́зненого |
| D. | розрі́зненому |
| A. | розрі́знене / (розрі́зненеє) |
| I. | розрі́зненим |
| L. | розрі́зненому / розрі́зненім |
| Plural |
| N. | розрі́знені / (розрі́зненії) |
| G. | розрі́знених |
| D. | розрі́зненим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | розрі́зненими |
| L. | розрі́знених |
Komparativ und Superlativ: -
розрізнений zu розрізни́ти (#1)
Verb (perfektiv, transitiv und intransitiv)
unterscheiden, erkennen, identifizieren
Infinitiv: розрізни́ти (#1)
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я розрізню́ | ми розрізнимо́ / (розрізни́м) |
| 2. | ти розрізни́ш | ви розрізните́ |
| 3. | він/вона розрізни́ть | вони розрізня́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він розрізни́в | ми/ви/вони розрізни́ли |
| fem. | я/ти/вона розрізни́ла |
| neutr. | воно розрізни́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | (розрі́знений) |
| Partizip unpers. | розрі́знено |
| Adverbialpart. | розрізни́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | розрізні́мо! / (розрізні́м!) |
| Imp. 2. | розрізни́! | розрізні́ть! |
розрізнений zu розрізни́ти (#2)
Verb (perfektiv, transitiv und intransitiv)
(voneinander) trennen, auftrennen, zerteilen, teilen
Infinitiv: розрізни́ти (#2)
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я розрізню́ | ми розрізнимо́ / (розрізни́м) |
| 2. | ти розрізни́ш | ви розрізните́ |
| 3. | він/вона розрізни́ть | вони розрізня́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він розрізни́в | ми/ви/вони розрізни́ли |
| fem. | я/ти/вона розрізни́ла |
| neutr. | воно розрізни́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | (розрі́знений) |
| Partizip unpers. | розрі́знено |
| Adverbialpart. | розрізни́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | розрізні́мо! / (розрізні́м!) |
| Imp. 2. | розрізни́! | розрізні́ть! |
...
ро́зріз
розрі́заний
розріза́ння
розрі́зати (#1)
розріза́ти (#2)
￫ розрі́знений ￩
розрі́зненість
розрі́знення
розрі́знено
розрізни́ти (#1)
розрізни́ти (#2)
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen