 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
Einträge gefunden: 2
укорі́нюваний
укорі́нювати
укорі́нюваний
Partizip zu укорі́нювати
Wurzeln schlagen (ge)lassen; eingebürgert, eingeführt, tradiert
| maskulinum |
| N. | укорі́нюваний |
| G. | укорі́нюваного |
| D. | укорі́нюваному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | укорі́нюваним |
| L. | укорі́нюваному / укорі́нюванім |
| femininum |
| N. | укорі́нювана / (укорі́нюваная) |
| G. | укорі́нюваної |
| D. | укорі́нюваній |
| A. | укорі́нювану / (укорі́нюваную) |
| I. | укорі́нюваною |
| L. | укорі́нюваній |
| neutrum |
| N. | укорі́нюване / (укорі́нюванеє) |
| G. | укорі́нюваного |
| D. | укорі́нюваному |
| A. | укорі́нюване / (укорі́нюванеє) |
| I. | укорі́нюваним |
| L. | укорі́нюваному / укорі́нюванім |
| Plural |
| N. | укорі́нювані / (укорі́нюванії) |
| G. | укорі́нюваних |
| D. | укорі́нюваним |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | укорі́нюваними |
| L. | укорі́нюваних |
Komparativ und Superlativ: -
укорінюваний zu укорі́нювати
Verb (imperfektiv, transitiv)
Wurzeln schlagen lassen; einbürgern, einführen, zur Tradition werden lassen
Infinitiv: укорі́нювати
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я укорі́нюватиму | ми укорі́нюватимемо / (укорі́нюватимем) |
| 2. | ти укорі́нюватимеш | ви укорі́нюватимете |
| 3. | він/вона укорі́нюватиме | вони укорі́нюватимуть |
| Präsens: |
| 1. | я укорі́нюю | ми укорі́нюємо / (укорі́нюєм) |
| 2. | ти укорі́нюєш | ви укорі́нюєте |
| 3. | він/вона укорі́нює | вони укорі́нюють |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | укорі́нюючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він укорі́нював | ми/ви/вони укорі́нювали |
| fem. | я/ти/вона укорі́нювала |
| neutr. | воно укорі́нювало |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | укорі́нюваний |
| Partizip unpers. | укорі́нювано |
| Adverbialpart. | укорі́нювавши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | укорі́нюймо! |
| Imp. 2. | укорі́нюй! | укорі́нюйте! |
...
укорени́ти
укорени́тися
укорі́нений
укорі́неність
укорі́нення
￫ укорі́нюваний ￩
укорі́нювати
укорі́нюватися
укоріня́ти
укоріня́тися
укороти́ти
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen