Auf einem Windows-PC können Sie mit der lokal installierbaren Vollversion bequem und ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
mehr zur vorliegenden Online-Version
13.0.0.0
Es werden auch gebeugte ukrainische Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt. Sie können auch deutsche Wörter eingeben, um ukrainische Entsprechungen zu finden.
Wir arbeiten an einer kostenpflichtigen Möglichkeit der unbegrenzten Nutzbarkeit.
UDEW unlimitiert nutzen (Setzt den Erwerb einer entsprechenden Lizenznummer voraus)
Einträge gefunden: 2
укорі́нюваний
укорі́нювати
укорі́нюваний
Partizip zu укорі́нювати
Wurzeln schlagen (ge)lassen; eingebürgert, eingeführt, tradiert
| maskulinum |
| N. | укорі́нюваний |
| G. | укорі́нюваного |
| D. | укорі́нюваному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | укорі́нюваним |
| L. | укорі́нюваному / укорі́нюванім |
| femininum |
| N. | укорі́нювана / (укорі́нюваная) |
| G. | укорі́нюваної |
| D. | укорі́нюваній |
| A. | укорі́нювану / (укорі́нюваную) |
| I. | укорі́нюваною |
| L. | укорі́нюваній |
| neutrum |
| N. | укорі́нюване / (укорі́нюванеє) |
| G. | укорі́нюваного |
| D. | укорі́нюваному |
| A. | укорі́нюване / (укорі́нюванеє) |
| I. | укорі́нюваним |
| L. | укорі́нюваному / укорі́нюванім |
| Plural |
| N. | укорі́нювані / (укорі́нюванії) |
| G. | укорі́нюваних |
| D. | укорі́нюваним |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | укорі́нюваними |
| L. | укорі́нюваних |
Komparativ und Superlativ: -
укорінюваний zu укорі́нювати
Verb (imperfektiv, transitiv)
Wurzeln schlagen lassen; einbürgern, einführen, zur Tradition werden lassen
Infinitiv: укорі́нювати
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я укорі́нюватиму | ми укорі́нюватимемо / (укорі́нюватимем) |
| 2. | ти укорі́нюватимеш | ви укорі́нюватимете |
| 3. | він/вона укорі́нюватиме | вони укорі́нюватимуть |
| Präsens: |
| 1. | я укорі́нюю | ми укорі́нюємо / (укорі́нюєм) |
| 2. | ти укорі́нюєш | ви укорі́нюєте |
| 3. | він/вона укорі́нює | вони укорі́нюють |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | укорі́нюючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він укорі́нював | ми/ви/вони укорі́нювали |
| fem. | я/ти/вона укорі́нювала |
| neutr. | воно укорі́нювало |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | укорі́нюваний |
| Partizip unpers. | укорі́нювано |
| Adverbialpart. | укорі́нювавши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | укорі́нюймо! |
| Imp. 2. | укорі́нюй! | укорі́нюйте! |
...
укорени́ти
укорени́тися
укорі́нений
укорі́неність
укорі́нення
￫ укорі́нюваний ￩
укорі́нювати
укорі́нюватися
укоріня́ти
укоріня́тися
укороти́ти
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen