 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
ву́джений
ву́дити (#1)
ву́дити (#2)
ву́джений
прикметник
geangelt, gefischt
| чоловічий |
Зв. | ву́джений |
Р. | ву́дженого |
Д. | ву́дженому |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | ву́дженим |
М. | ву́дженому / ву́дженім |
| жіночний |
Зв. | ву́джена / (ву́дженая) |
Р. | ву́дженої |
Д. | ву́дженій |
Зн. | ву́джену / (ву́дженую) |
О. | ву́дженою |
М. | ву́дженій |
| середний |
Зв. | ву́джене / (ву́дженеє) |
Р. | ву́дженого |
Д. | ву́дженому |
Зн. | ву́джене / (ву́дженеє) |
О. | ву́дженим |
М. | ву́дженому / ву́дженім |
| множина |
Зв. | ву́джені / (ву́дженії) |
Р. | ву́джених |
Д. | ву́дженим |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | ву́дженими |
М. | ву́джених |
Komparativ und Superlativ: -
вуджений zu ву́дити (#1)
дієслово (недок., перех.)
angeln, fischen
інфінітив: ву́дити (#1)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я ву́дитиму | ми ву́дитимемо / (ву́дитимем) |
2. | ти ву́дитимеш | ви ву́дитимете |
3. | він/вона ву́дитиме | вони ву́дитимуть |
теперішній час: |
1. | я ву́джу | ми ву́димо / (ву́дим) |
2. | ти ву́диш | ви ву́дите |
3. | він/вона ву́дить | вони ву́дять |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | ву́дячи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він ву́див | ми/ви/вони ву́дили |
ж. | я/ти/вона ву́дила |
с. | воно ву́дило |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | (ву́джений) |
безособовий дієприкметник | ву́джено |
дієприслівник | ву́дивши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | ву́дьмо! |
2 ос. | вудь! | ву́дьте! |
вуджений zu ву́дити (#2)
дієслово (недок., перех.)
räuchern, rußen, blaken, qualmen
інфінітив: ву́дити (#2)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я ву́дитиму | ми ву́дитимемо / (ву́дитимем) |
2. | ти ву́дитимеш | ви ву́дитимете |
3. | він/вона ву́дитиме | вони ву́дитимуть |
теперішній час: |
1. | я ву́джу | ми ву́димо / (ву́дим) |
2. | ти ву́диш | ви ву́дите |
3. | він/вона ву́дить | вони ву́дять |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | ву́дячи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він ву́див | ми/ви/вони ву́дили |
ж. | я/ти/вона ву́дила |
с. | воно ву́дило |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | (ву́джений) |
безособовий дієприкметник | ву́джено |
дієприслівник | ву́дивши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | ву́дьмо! |
2 ос. | вудь! | ву́дьте! |
...
вугреня́тко
вугро́вий (#1)
вугрови́й (#2)
вугрува́тість
вудву́д
→ ву́джений ←
ву́джениця
ву́дження
вуди́ла
вуди́лище
вуди́ло
...
Написати авторам словника