Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
вуди́ло
ву́дити (#1)
ву́дити (#2)
вуди́ло
іменник (unbelebt)
Angel, Angelrute, Rute (der Angel)
| | однина |
| Зв. | | вуди́ло |
| Р. | | вуди́ла |
| Д. | | вуди́лу |
| Зн. | | вуди́ло |
| О. | | вуди́лом |
| М. | на/у | вуди́лі |
| | множина |
| Зв. | | вуди́ла |
| Р. | | вуди́л |
| Д. | | вуди́лам |
| Зн. | | вуди́ла |
| О. | | вуди́лами |
| М. | на/у | вуди́лах |
вудило zu ву́дити (#1)
дієслово (недок., перех.)
angeln, fischen
інфінітив: ву́дити (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ву́дитиму | ми ву́дитимемо / (ву́дитимем) |
| 2. | ти ву́дитимеш | ви ву́дитимете |
| 3. | він/вона ву́дитиме | вони ву́дитимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я ву́джу | ми ву́димо / (ву́дим) |
| 2. | ти ву́диш | ви ву́дите |
| 3. | він/вона ву́дить | вони ву́дять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | ву́дячи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ву́див | ми/ви/вони ву́дили |
| ж. | я/ти/вона ву́дила |
| с. | воно ву́дило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (ву́джений) |
| безособовий дієприкметник | ву́джено |
| дієприслівник | ву́дивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ву́дьмо! |
| 2 ос. | вудь! | ву́дьте! |
вудило zu ву́дити (#2)
дієслово (недок., перех.)
räuchern, rußen, blaken, qualmen
інфінітив: ву́дити (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ву́дитиму | ми ву́дитимемо / (ву́дитимем) |
| 2. | ти ву́дитимеш | ви ву́дитимете |
| 3. | він/вона ву́дитиме | вони ву́дитимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я ву́джу | ми ву́димо / (ву́дим) |
| 2. | ти ву́диш | ви ву́дите |
| 3. | він/вона ву́дить | вони ву́дять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | ву́дячи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ву́див | ми/ви/вони ву́дили |
| ж. | я/ти/вона ву́дила |
| с. | воно ву́дило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (ву́джений) |
| безособовий дієприкметник | ву́джено |
| дієприслівник | ву́дивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ву́дьмо! |
| 2 ос. | вудь! | ву́дьте! |
...
ву́джений
ву́джениця
ву́дження
вуди́ла
вуди́лище
￫ вуди́ло ￩
ву́дильно
ву́дити (#1)
ву́дити (#2)
ву́дити ри́бу в каламу́тній воді́
ву́дка
...
Написати авторам словника