 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
звіря́ти (#1)
звіря́ти (#2)
звіря́
звіря́ти (#1)
дієслово (недок., перех.)
anvertrauen, unter dem Siegel der Verschwiegenheit mitteilen
інфінітив: звіря́ти (#1)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я звіря́тиму | ми звіря́тимемо / (звіря́тимем) |
2. | ти звіря́тимеш | ви звіря́тимете |
3. | він/вона звіря́тиме | вони звіря́тимуть |
теперішній час: |
1. | я звіря́ю | ми звіря́ємо / (звіря́єм) |
2. | ти звіря́єш | ви звіря́єте |
3. | він/вона звіря́є | вони звіря́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | звіря́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він звіря́в | ми/ви/вони звіря́ли |
ж. | я/ти/вона звіря́ла |
с. | воно звіря́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | звіря́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | звіря́ймо! |
2 ос. | звіря́й! | звіря́йте! |
звіря́ти (#2)
дієслово (недок., перех.)
prüfen, abgleichen, vergleichen, abstimmen, überprüfen
інфінітив: звіря́ти (#2)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я звіря́тиму | ми звіря́тимемо / (звіря́тимем) |
2. | ти звіря́тимеш | ви звіря́тимете |
3. | він/вона звіря́тиме | вони звіря́тимуть |
теперішній час: |
1. | я звіря́ю | ми звіря́ємо / (звіря́єм) |
2. | ти звіря́єш | ви звіря́єте |
3. | він/вона звіря́є | вони звіря́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | звіря́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він звіря́в | ми/ви/вони звіря́ли |
ж. | я/ти/вона звіря́ла |
с. | воно звіря́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | звіря́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | звіря́ймо! |
2 ос. | звіря́й! | звіря́йте! |
звіряти zu звіря́
іменник (belebt, Tier)
Tierjunges, Raubtierjunges; Tierchen, kleines Raubtier, Tierlein, kleines Tier
| | однина |
Зв. | | звіря́ |
Р. | | звіря́ти |
Д. | | звіря́ті |
Зн. | | звіря́ |
О. | | звіря́м |
М. | на/у | звіря́ті |
| | множина |
Зв. | | звіря́та |
Р. | | звіря́т |
Д. | | звіря́там |
Зн. | | звіря́т / звіря́та |
О. | | звіря́тами |
М. | на/у | звіря́тах |
...
зві́рюваний
зві́рювати
звіря́
звіря́ння (#1)
звіря́ння (#2)
→ звіря́ти (#1) ←
→ звіря́ти (#2) ←
звіря́ти ду́шу
звіря́ти се́рце
звіря́тися (#1)
...
Написати авторам словника