 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
звіря́тися (#1)
звіря́тися (#2)
звіря́тися (#3)
звіря́тися (#1)
дієслово (недок., неперех.)
sich anvertrauen, sich überantworten; sich hingeben
інфінітив: звіря́тися (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я звіря́тимуся / (звіря́тимусь) | ми звіря́тимемося / (звіря́тимемось) / (звіря́тимемся) |
| 2. | ти звіря́тимешся | ви звіря́тиметеся / (звіря́тиметесь) |
| 3. | він/вона звіря́тиметься | вони звіря́тимуться |
| теперішній час: |
| 1. | я звіря́юся / (звіря́юсь) | ми звіря́ємося / (звіря́ємось) / (звіря́ємся) |
| 2. | ти звіря́єшся | ви звіря́єтеся / (звіря́єтесь) |
| 3. | він/вона звіря́ється | вони звіря́ються |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | звіря́ючись |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він звіря́вся / (звіря́всь) | ми/ви/вони звіря́лися / (звіря́лись) |
| ж. | я/ти/вона звіря́лася / (звіря́лась) |
| с. | воно звіря́лося / (звіря́лось) |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | звіря́вшись |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | звіря́ймося! / (звіря́ймось!) |
| 2 ос. | звіря́йся! / (звіря́йсь!) | звіря́йтеся! / (звіря́йтесь!) |
звіря́тися (#2)
дієслово (недок., неперех.)
nachschlagen, überprüfen (in einem Nachschlagewerk), recherchieren; sich überzeugen
інфінітив: звіря́тися (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я звіря́тимуся / (звіря́тимусь) | ми звіря́тимемося / (звіря́тимемось) / (звіря́тимемся) |
| 2. | ти звіря́тимешся | ви звіря́тиметеся / (звіря́тиметесь) |
| 3. | він/вона звіря́тиметься | вони звіря́тимуться |
| теперішній час: |
| 1. | я звіря́юся / (звіря́юсь) | ми звіря́ємося / (звіря́ємось) / (звіря́ємся) |
| 2. | ти звіря́єшся | ви звіря́єтеся / (звіря́єтесь) |
| 3. | він/вона звіря́ється | вони звіря́ються |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | звіря́ючись |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він звіря́вся / (звіря́всь) | ми/ви/вони звіря́лися / (звіря́лись) |
| ж. | я/ти/вона звіря́лася / (звіря́лась) |
| с. | воно звіря́лося / (звіря́лось) |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | звіря́вшись |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | звіря́ймося! / (звіря́ймось!) |
| 2 ос. | звіря́йся! / (звіря́йсь!) | звіря́йтеся! / (звіря́йтесь!) |
звіря́тися (#3)
дієслово (недок., неперех.)
verglichen / abgeglichen / abgestimmt / überprüft werden
інфінітив: звіря́тися (#3)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | - | - |
| 2. | - | - |
| 3. | він/вона звіря́тиметься | вони звіря́тимуться |
| теперішній час: |
| 1. | - | - |
| 2. | - | - |
| 3. | він/вона звіря́ється | вони звіря́ються |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | звіря́ючись |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він звіря́вся / (звіря́всь) | ми/ви/вони звіря́лися / (звіря́лись) |
| ж. | я/ти/вона звіря́лася / (звіря́лась) |
| с. | воно звіря́лося / (звіря́лось) |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | звіря́вшись |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | - |
| 2 ос. | - | - |
...
звіря́ння (#2)
звіря́ти (#1)
звіря́ти (#2)
звіря́ти ду́шу
звіря́ти се́рце
￫ звіря́тися (#1) ￩
￫ звіря́тися (#2) ￩
￫ звіря́тися (#3) ￩
звіря́тко
звіря́че
...
Написати авторам словника