 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
спричи́нюваний
спричи́нювати
спричи́нюваний
прикметник
bedingt, hervorgerufen, verursacht, bewirkt
| чоловічий |
| Зв. | спричи́нюваний |
| Р. | спричи́нюваного |
| Д. | спричи́нюваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | спричи́нюваним |
| М. | спричи́нюваному / спричи́нюванім |
| жіночний |
| Зв. | спричи́нювана / (спричи́нюваная) |
| Р. | спричи́нюваної |
| Д. | спричи́нюваній |
| Зн. | спричи́нювану / (спричи́нюваную) |
| О. | спричи́нюваною |
| М. | спричи́нюваній |
| середний |
| Зв. | спричи́нюване / (спричи́нюванеє) |
| Р. | спричи́нюваного |
| Д. | спричи́нюваному |
| Зн. | спричи́нюване / (спричи́нюванеє) |
| О. | спричи́нюваним |
| М. | спричи́нюваному / спричи́нюванім |
| множина |
| Зв. | спричи́нювані / (спричи́нюванії) |
| Р. | спричи́нюваних |
| Д. | спричи́нюваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | спричи́нюваними |
| М. | спричи́нюваних |
Komparativ und Superlativ: -
спричинюваний zu спричи́нювати
дієслово (недок., перех.)
bedingen, hervorrufen, verursachen, bewirken, zur Folge haben
інфінітив: спричи́нювати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я спричи́нюватиму | ми спричи́нюватимемо / (спричи́нюватимем) |
| 2. | ти спричи́нюватимеш | ви спричи́нюватимете |
| 3. | він/вона спричи́нюватиме | вони спричи́нюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я спричи́нюю | ми спричи́нюємо / (спричи́нюєм) |
| 2. | ти спричи́нюєш | ви спричи́нюєте |
| 3. | він/вона спричи́нює | вони спричи́нюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | спричи́нюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він спричи́нював | ми/ви/вони спричи́нювали |
| ж. | я/ти/вона спричи́нювала |
| с. | воно спричи́нювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | спричи́нюваний |
| безособовий дієприкметник | спричи́нювано |
| дієприслівник | спричи́нювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | спричи́нюймо! |
| 2 ос. | спричи́нюй! | спричи́нюйте! |
...
спричи́нений (#2)
спричи́нення
спричини́ти
спричи́нитися (#1)
спричини́тися (#2)
￫ спричи́нюваний ￩
спричи́нювати
спричи́нюватися
спричиня́ти
спричиня́тися
сприя́ння
...
Написати авторам словника