 | UDEW – Das Online-Wörterbuch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
вихо́вуваний (#1)
вихо́вуваний (#2)
вихо́вувати (#1)
вихо́вувати (#2)
вихо́вуваний (#1)
Partizip zu вихо́вувати (#1)
erzogen, aufgezogen; anerzogen; großgezogen
| maskulinum | |
| N. | вихо́вуваний |
| G. | вихо́вуваного |
| D. | вихо́вуваному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | вихо́вуваним |
| L. | вихо́вуваному / вихо́вуванім |
| femininum | |
| N. | вихо́вувана / (вихо́вуваная) |
| G. | вихо́вуваної |
| D. | вихо́вуваній |
| A. | вихо́вувану / (вихо́вуваную) |
| I. | вихо́вуваною |
| L. | вихо́вуваній |
вихо́вуваний (#2)
Partizip zu вихо́вувати (#2)
(eine lange Zeit) verborgen, verheimlicht, verhehlt; verborgen (ein Geheimnis, ein Rätsel usw.)
| maskulinum | |
| N. | вихо́вуваний |
| G. | вихо́вуваного |
| D. | вихо́вуваному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | вихо́вуваним |
| L. | вихо́вуваному / вихо́вуванім |
| femininum | |
| N. | вихо́вувана / (вихо́вуваная) |
| G. | вихо́вуваної |
| D. | вихо́вуваній |
| A. | вихо́вувану / (вихо́вуваную) |
| I. | вихо́вуваною |
| L. | вихо́вуваній |
виховуваний zu вихо́вувати (#1)
Verb (imperfektiv, transitiv)
erziehen, aufziehen; anerziehen; großziehen
| Person | Singular | Plural |
| Futur: | ||
| 1. | я вихо́вуватиму | ми вихо́вуватимемо / (вихо́вуватимем) |
| 2. | ти вихо́вуватимеш | ви вихо́вуватимете |
| 3. | він/вона вихо́вуватиме | вони вихо́вуватимуть |
| Präsens: | ||
| 1. | я вихо́вую | ми вихо́вуємо / (вихо́вуєм) |
| 2. | ти вихо́вуєш | ви вихо́вуєте |
| 3. | він/вона вихо́вує | вони вихо́вують |
| Partizip aktiv | - | |
| Adverbialpart. | вихо́вуючи | |
| Präteritum: | ||
| mask. | я/ти/він вихо́вував | ми/ви/вони вихо́вували |
| fem. | я/ти/вона вихо́вувала | |
| neutr. | воно вихо́вувало | |
| Partizip aktiv | - | |
| Partizip passiv | вихо́вуваний | |
| Partizip unpers. | вихо́вувано | |
| Adverbialpart. | вихо́вувавши | |
| Imperativ: | ||
| Imp. 1. | вихо́вуймо! | |
| Imp. 2. | вихо́вуй! | вихо́вуйте! |
виховуваний zu вихо́вувати (#2)
Verb (imperfektiv, transitiv)
(eine lange Zeit) verbergen, verheimlichen, verhehlen; bergen (ein Geheimnis, ein Rätsel usw.)
| Person | Singular | Plural |
| Futur: | ||
| 1. | я вихо́вуватиму | ми вихо́вуватимемо / (вихо́вуватимем) |
| 2. | ти вихо́вуватимеш | ви вихо́вуватимете |
| 3. | він/вона вихо́вуватиме | вони вихо́вуватимуть |
| Präsens: | ||
| 1. | я вихо́вую | ми вихо́вуємо / (вихо́вуєм) |
| 2. | ти вихо́вуєш | ви вихо́вуєте |
| 3. | він/вона вихо́вує | вони вихо́вують |
| Partizip aktiv | - | |
| Adverbialpart. | вихо́вуючи | |
| Präteritum: | ||
| mask. | я/ти/він вихо́вував | ми/ви/вони вихо́вували |
| fem. | я/ти/вона вихо́вувала | |
| neutr. | воно вихо́вувало | |
| Partizip aktiv | - | |
| Partizip passiv | вихо́вуваний | |
| Partizip unpers. | вихо́вувано | |
| Adverbialpart. | вихо́вувавши | |
| Imperativ: | ||
| Imp. 1. | вихо́вуймо! | |
| Imp. 2. | вихо́вуй! | вихо́вуйте! |
ви́ховатися (#1)
ви́ховатися (#2)
виховни́й
виховни́й за́хід
виховни́к
￫ вихо́вуваний (#1) ￩
￫ вихо́вуваний (#2) ￩
вихо́вувати (#1)
вихо́вувати (#2)
вихо́вуватися (#1)
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen