 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
Einträge gefunden: 3
обу́рюваний
обу́рювати (#1)
обу́рювати (#2)
обу́рюваний
Partizip zu обу́рювати (#1)+обу́рювати (#2)
aufgebracht, erzürnt, empört, entrüstet
| maskulinum |
| N. | обу́рюваний |
| G. | обу́рюваного |
| D. | обу́рюваному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | обу́рюваним |
| L. | обу́рюваному / обу́рюванім |
| femininum |
| N. | обу́рювана / (обу́рюваная) |
| G. | обу́рюваної |
| D. | обу́рюваній |
| A. | обу́рювану / (обу́рюваную) |
| I. | обу́рюваною |
| L. | обу́рюваній |
| neutrum |
| N. | обу́рюване / (обу́рюванеє) |
| G. | обу́рюваного |
| D. | обу́рюваному |
| A. | обу́рюване / (обу́рюванеє) |
| I. | обу́рюваним |
| L. | обу́рюваному / обу́рюванім |
| Plural |
| N. | обу́рювані / (обу́рюванії) |
| G. | обу́рюваних |
| D. | обу́рюваним |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | обу́рюваними |
| L. | обу́рюваних |
Komparativ und Superlativ: -
обурюваний zu обу́рювати (#1)
Verb (imperfektiv, transitiv)
aufbringen, erzürnen, empören, entrüsten
Infinitiv: обу́рювати (#1)
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я обу́рюватиму | ми обу́рюватимемо / (обу́рюватимем) |
| 2. | ти обу́рюватимеш | ви обу́рюватимете |
| 3. | він/вона обу́рюватиме | вони обу́рюватимуть |
| Präsens: |
| 1. | я обу́рюю | ми обу́рюємо / (обу́рюєм) |
| 2. | ти обу́рюєш | ви обу́рюєте |
| 3. | він/вона обу́рює | вони обу́рюють |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | обу́рюючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він обу́рював | ми/ви/вони обу́рювали |
| fem. | я/ти/вона обу́рювала |
| neutr. | воно обу́рювало |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | обу́рюваний |
| Partizip unpers. | обу́рювано |
| Adverbialpart. | обу́рювавши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | обу́рюймо! |
| Imp. 2. | обу́рюй! | обу́рюйте! |
обурюваний zu обу́рювати (#2)
Verb (imperfektiv, transitiv)
zum Einsturz bringen; überschütten, (über jemanden) hereinbrechen lassen
Infinitiv: обу́рювати (#2)
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я обу́рюватиму | ми обу́рюватимемо / (обу́рюватимем) |
| 2. | ти обу́рюватимеш | ви обу́рюватимете |
| 3. | він/вона обу́рюватиме | вони обу́рюватимуть |
| Präsens: |
| 1. | я обу́рюю | ми обу́рюємо / (обу́рюєм) |
| 2. | ти обу́рюєш | ви обу́рюєте |
| 3. | він/вона обу́рює | вони обу́рюють |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | обу́рюючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він обу́рював | ми/ви/вони обу́рювали |
| fem. | я/ти/вона обу́рювала |
| neutr. | воно обу́рювало |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | обу́рюваний |
| Partizip unpers. | обу́рювано |
| Adverbialpart. | обу́рювавши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | обу́рюймо! |
| Imp. 2. | обу́рюй! | обу́рюйте! |
...
обу́рити (#2)
обу́ритися (#1)
обу́ритися (#2)
обу́рливий
обу́рливо
￫ обу́рюваний ￩
обу́рювати (#1)
обу́рювати (#2)
обу́рюватися (#1)
обу́рюватися (#2)
обу́х
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen