 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt.
Einträge gefunden: 2
призна́чуваний
призна́чувати
призна́чуваний
Partizip zu призна́чувати
(etwas, das) bestimmt / festgesetzt / angesetzt / festgelegt (wird / werden soll); (etwas, das) ernannt / eingesetzt / benannt / berufen (wird / werden soll); (etwas, das) vorgeschrieben / angeordnet / verschrieben / verordnet (wird / werden soll)
| maskulinum |
| N. | призна́чуваний |
| G. | призна́чуваного |
| D. | призна́чуваному |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | призна́чуваним |
| L. | призна́чуваному / призна́чуванім |
| femininum |
| N. | призна́чувана / (призна́чуваная) |
| G. | призна́чуваної |
| D. | призна́чуваній |
| A. | призна́чувану / (призна́чуваную) |
| I. | призна́чуваною |
| L. | призна́чуваній |
| neutrum |
| N. | призна́чуване / (призна́чуванеє) |
| G. | призна́чуваного |
| D. | призна́чуваному |
| A. | призна́чуване / (призна́чуванеє) |
| I. | призна́чуваним |
| L. | призна́чуваному / призна́чуванім |
| Plural |
| N. | призна́чувані / (призна́чуванії) |
| G. | призна́чуваних |
| D. | призна́чуваним |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | призна́чуваними |
| L. | призна́чуваних |
Komparativ und Superlativ: -
призначуваний zu призна́чувати
Verb (imperfektiv, transitiv)
bestimmen, festsetzen, ansetzen, festlegen; ernennen, einsetzen, benennen, berufen; vorschreiben, anordnen, verschreiben, verordnen
Infinitiv: призна́чувати
| Person | Singular | Plural |
| Futur: |
| 1. | я призна́чуватиму | ми призна́чуватимемо / (призна́чуватимем) |
| 2. | ти призна́чуватимеш | ви призна́чуватимете |
| 3. | він/вона призна́чуватиме | вони призна́чуватимуть |
| Präsens: |
| 1. | я призна́чую | ми призна́чуємо / (призна́чуєм) |
| 2. | ти призна́чуєш | ви призна́чуєте |
| 3. | він/вона призна́чує | вони призна́чують |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | призна́чуючи |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він призна́чував | ми/ви/вони призна́чували |
| fem. | я/ти/вона призна́чувала |
| neutr. | воно призна́чувало |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | призна́чуваний |
| Partizip unpers. | призна́чувано |
| Adverbialpart. | призна́чувавши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | призна́чуймо! |
| Imp. 2. | призна́чуй! | призна́чуйте! |
...
призна́чений
призна́чення
призна́чити
призна́чити засі́дання
призна́чити на поса́ду
￫ призна́чуваний ￩
призна́чувати
при́зов
призови́й
призо́вний
призо́вник
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen