Auf einem Windows-PC können Sie mit der lokal installierbaren Vollversion bequem und ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
mehr zur vorliegenden Online-Version
13.0.0.0
Es werden auch gebeugte ukrainische Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt. Sie können auch deutsche Wörter eingeben, um ukrainische Entsprechungen zu finden.
Wir arbeiten an einer kostenpflichtigen Möglichkeit der unbegrenzten Nutzbarkeit.
Einträge gefunden: 8
про́клятий (#1)
прокля́тий (#2)
прокля́сти
прокля́сти (2)
прокля́сти (3)
проклясти́ (1)
проклясти́ (4)
проклясти́ (5)
про́клятий (#1)
Partizip zu прокля́сти
verflucht, verdammt, fluchbeladen
| maskulinum |
| N. | про́клятий |
| G. | про́клятого |
| D. | про́клятому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | про́клятим |
| L. | про́клятому / про́клятім |
| femininum |
| N. | про́клята / (про́клятая) |
| G. | про́клятої |
| D. | про́клятій |
| A. | про́кляту / (про́клятую) |
| I. | про́клятою |
| L. | про́клятій |
| neutrum |
| N. | про́кляте / (про́клятеє) |
| G. | про́клятого |
| D. | про́клятому |
| A. | про́кляте / (про́клятеє) |
| I. | про́клятим |
| L. | про́клятому / про́клятім |
| Plural |
| N. | про́кляті / (про́клятії) |
| G. | про́клятих |
| D. | про́клятим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | про́клятими |
| L. | про́клятих |
Kurzform (mask.) про́клят
Komparativ und Superlativ: -
прокля́тий (#2)
Adjektiv
verflucht, verdammt, fluchbeladen; ärgerlich, störend
| maskulinum |
| N. | прокля́тий |
| G. | прокля́того |
| D. | прокля́тому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | прокля́тим |
| L. | прокля́тому / прокля́тім |
| femininum |
| N. | прокля́та / (прокля́тая) |
| G. | прокля́тої |
| D. | прокля́тій |
| A. | прокля́ту / (прокля́тую) |
| I. | прокля́тою |
| L. | прокля́тій |
| neutrum |
| N. | прокля́те / (прокля́теє) |
| G. | прокля́того |
| D. | прокля́тому |
| A. | прокля́те / (прокля́теє) |
| I. | прокля́тим |
| L. | прокля́тому / прокля́тім |
| Plural |
| N. | прокля́ті / (прокля́тії) |
| G. | прокля́тих |
| D. | прокля́тим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | прокля́тими |
| L. | прокля́тих |
Komparativ und Superlativ: -
проклятий zu прокля́сти
Verb (perfektiv, transitiv)
verfluchen, verdammen, verwünschen
Infinitiv: прокля́сти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| fem. | я/ти/вона прокляла́ |
| neutr. | воно прокляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | про́клятий |
| Partizip unpers. | про́клято |
| Adverbialpart. | прокля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| Imp. 2. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu прокля́сти (2)
Verb (perfektiv, transitiv)
verfluchen, verdammen, verwünschen
Infinitiv: прокля́сти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| fem. | я/ти/вона прокляла́ |
| neutr. | воно прокляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | про́клятий |
| Partizip unpers. | про́клято |
| Adverbialpart. | прокля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| Imp. 2. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu прокля́сти (3)
Verb (perfektiv, transitiv)
verfluchen, verdammen, verwünschen
Infinitiv: прокля́сти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| fem. | я/ти/вона прокляла́ |
| neutr. | воно прокляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | про́клятий |
| Partizip unpers. | про́клято |
| Adverbialpart. | прокля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| Imp. 2. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu проклясти́ (1)
Verb (perfektiv, transitiv)
verfluchen, verdammen, verwünschen
Infinitiv: проклясти́ (1)
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| fem. | я/ти/вона прокляла́ |
| neutr. | воно прокляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | про́клятий |
| Partizip unpers. | про́клято |
| Adverbialpart. | прокля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| Imp. 2. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu проклясти́ (4)
Verb (perfektiv, transitiv)
verfluchen, verdammen, verwünschen
Infinitiv: проклясти́ (1)
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| fem. | я/ти/вона прокляла́ |
| neutr. | воно прокляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | про́клятий |
| Partizip unpers. | про́клято |
| Adverbialpart. | прокля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| Imp. 2. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu проклясти́ (5)
Verb (perfektiv, transitiv)
verfluchen, verdammen, verwünschen
Infinitiv: проклясти́ (1)
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| fem. | я/ти/вона прокляла́ |
| neutr. | воно прокляло́ |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | про́клятий |
| Partizip unpers. | про́клято |
| Adverbialpart. | прокля́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| Imp. 2. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
...
прокла́стися
проклина́ти
проклі́н
прокля́сти
про́клят
￫ про́клятий (#1) ￩
￫ прокля́тий (#2) ￩
прокля́ття
проковтну́ти
проко́втнутий
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen