 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte ukrainische Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt. Sie können auch deutsche Wörter eingeben, um ukrainische Entsprechungen zu finden.
Einträge gefunden: 2
розлу́чений
розлучи́ти
розлу́чений
Partizip zu розлучи́ти
(voneinander) getrennt, auseinandergerissen; gelöst; geschieden (Eheleute)
| maskulinum |
| N. | розлу́чений |
| G. | розлу́ченого |
| D. | розлу́ченому |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | розлу́ченим |
| L. | розлу́ченому / розлу́ченім |
| femininum |
| N. | розлу́чена / (розлу́ченая) |
| G. | розлу́ченої |
| D. | розлу́ченій |
| A. | розлу́чену / (розлу́ченую) |
| I. | розлу́ченою |
| L. | розлу́ченій |
| neutrum |
| N. | розлу́чене / (розлу́ченеє) |
| G. | розлу́ченого |
| D. | розлу́ченому |
| A. | розлу́чене / (розлу́ченеє) |
| I. | розлу́ченим |
| L. | розлу́ченому / розлу́ченім |
| Plural |
| N. | розлу́чені / (розлу́ченії) |
| G. | розлу́чених |
| D. | розлу́ченим |
| A. | Nominativ bzw. Genitiv entspr. Belebtheit |
| I. | розлу́ченими |
| L. | розлу́чених |
Komparativ und Superlativ: -
розлучений zu розлучи́ти
Verb (perfektiv, transitiv)
(voneinander) trennen, auseinanderreißen (Familien, Freunde usw.), scheiden
Infinitiv: розлучи́ти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я розлучу́ | ми розлу́чимо / (розлу́чим) |
| 2. | ти розлу́чиш | ви розлу́чите |
| 3. | він/вона розлу́чить | вони розлу́чать |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він розлучи́в | ми/ви/вони розлучи́ли |
| fem. | я/ти/вона розлучи́ла |
| neutr. | воно розлучи́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | (розлу́чений) |
| Partizip unpers. | розлу́чено |
| Adverbialpart. | розлучи́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | розлучі́мо! / (розлучі́м!) |
| Imp. 2. | розлучи́! | розлучі́ть! |
...
розло́го
розло́м
розлу́ка
розлуча́ти
розлуча́тися
￫ розлу́чений ￩
розлу́чення
розлучи́ти
розлучи́тися
розлу́чуваний
розлу́чувати
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen