 | UDEW – Das Online-Wörterbuch
Ukrainisch-Deutsch-Ukrainisch |
(Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Hinweis: Mit der Vollversion können Sie auf dem Windows-PC bequem, ohne lästiges Nachschlagen ganze ukrainische Texte Wort für Wort auf Deutsch lesen und anderes mehr!
Es werden auch gebeugte ukrainische Wortformen bei Einzelworteingabe erkannt. Sie können auch deutsche Wörter eingeben, um ukrainische Entsprechungen zu finden.
Einträge gefunden: 3
розлюти́ти
розлюти́ти (1)
розлюти́ти (2)
розлюти́ти
Verb (perfektiv, transitiv und intransitiv)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
Infinitiv: розлюти́ти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я розлючу́ | ми розлю́тимо / (розлю́тим) / розлютимо́ / (розлюти́м) |
| 2. | ти розлю́тиш / розлюти́ш | ви розлю́тите / розлютите́ |
| 3. | він/вона розлю́тить / розлюти́ть | вони розлю́тять / розлютя́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він розлюти́в | ми/ви/вони розлюти́ли |
| fem. | я/ти/вона розлюти́ла |
| neutr. | воно розлюти́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | - |
| Partizip unpers. | - |
| Adverbialpart. | розлюти́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | диві́мося не розлюті́мо! / (диві́мося не розлюті́м!) |
| Imp. 2. | диви́ся не розлюти́! | диві́ться не розлюті́ть! |
розлюти́ти (1)
Verb (perfektiv, transitiv und intransitiv)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
Infinitiv: розлюти́ти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я розлючу́ | ми розлю́тимо / (розлю́тим) / розлютимо́ / (розлюти́м) |
| 2. | ти розлю́тиш / розлюти́ш | ви розлю́тите / розлютите́ |
| 3. | він/вона розлю́тить / розлюти́ть | вони розлю́тять / розлютя́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він розлюти́в | ми/ви/вони розлюти́ли |
| fem. | я/ти/вона розлюти́ла |
| neutr. | воно розлюти́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | - |
| Partizip unpers. | - |
| Adverbialpart. | розлюти́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | диві́мося не розлюті́мо! / (диві́мося не розлюті́м!) |
| Imp. 2. | диви́ся не розлюти́! | диві́ться не розлюті́ть! |
розлюти́ти (2)
Verb (perfektiv, transitiv und intransitiv)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
Infinitiv: розлюти́ти
| Person | Singular | Plural |
| Präs.-Futur: |
| 1. | я розлючу́ | ми розлю́тимо / (розлю́тим) / розлютимо́ / (розлюти́м) |
| 2. | ти розлю́тиш / розлюти́ш | ви розлю́тите / розлютите́ |
| 3. | він/вона розлю́тить / розлюти́ть | вони розлю́тять / розлютя́ть |
| Partizip aktiv | - |
| Adverbialpart. | - |
| Präteritum: |
| mask. | я/ти/він розлюти́в | ми/ви/вони розлюти́ли |
| fem. | я/ти/вона розлюти́ла |
| neutr. | воно розлюти́ло |
| Partizip aktiv | - |
| Partizip passiv | - |
| Partizip unpers. | - |
| Adverbialpart. | розлюти́вши |
| Imperativ: |
| Imp. 1. | | диві́мося не розлюті́мо! / (диві́мося не розлюті́м!) |
| Imp. 2. | диви́ся не розлюти́! | диві́ться не розлюті́ть! |
...
розлучи́ти
розлучи́тися
розлу́чуваний
розлу́чувати
розлу́чуватися
￫ розлюти́ти ￩
розлюти́тися
розлюто́ваний
розлюто́вувати
розлюто́вуватися
розлютува́ти (#1)
...
Hinweise oder Unzulänglichkeiten den Autoren mitteilen