 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Українсько-Німецький Словник = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
розлюти́ти
розлюти́ти (1)
розлюти́ти (2)
розлюти́ти
дієслово (док., перех. та неперех.)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
інфінітив: розлюти́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлючу́ | ми розлю́тимо / (розлю́тим) / розлютимо́ / (розлюти́м) |
| 2. | ти розлю́тиш / розлюти́ш | ви розлю́тите / розлютите́ |
| 3. | він/вона розлю́тить / розлюти́ть | вони розлю́тять / розлютя́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлюти́в | ми/ви/вони розлюти́ли |
| ж. | я/ти/вона розлюти́ла |
| с. | воно розлюти́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | розлюти́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | диві́мося не розлюті́мо! / (диві́мося не розлюті́м!) |
| 2 ос. | диви́ся не розлюти́! | диві́ться не розлюті́ть! |
розлюти́ти (1)
дієслово (док., перех. та неперех.)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
інфінітив: розлюти́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлючу́ | ми розлю́тимо / (розлю́тим) / розлютимо́ / (розлюти́м) |
| 2. | ти розлю́тиш / розлюти́ш | ви розлю́тите / розлютите́ |
| 3. | він/вона розлю́тить / розлюти́ть | вони розлю́тять / розлютя́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлюти́в | ми/ви/вони розлюти́ли |
| ж. | я/ти/вона розлюти́ла |
| с. | воно розлюти́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | розлюти́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | диві́мося не розлюті́мо! / (диві́мося не розлюті́м!) |
| 2 ос. | диви́ся не розлюти́! | диві́ться не розлюті́ть! |
розлюти́ти (2)
дієслово (док., перех. та неперех.)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
інфінітив: розлюти́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлючу́ | ми розлю́тимо / (розлю́тим) / розлютимо́ / (розлюти́м) |
| 2. | ти розлю́тиш / розлюти́ш | ви розлю́тите / розлютите́ |
| 3. | він/вона розлю́тить / розлюти́ть | вони розлю́тять / розлютя́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлюти́в | ми/ви/вони розлюти́ли |
| ж. | я/ти/вона розлюти́ла |
| с. | воно розлюти́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | розлюти́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | диві́мося не розлюті́мо! / (диві́мося не розлюті́м!) |
| 2 ос. | диви́ся не розлюти́! | диві́ться не розлюті́ть! |
...
розлучи́ти
розлучи́тися
розлу́чуваний
розлу́чувати
розлу́чуватися
￫ розлюти́ти ￩
розлюти́тися
розлюто́ваний
розлюто́вувати
розлюто́вуватися
розлютува́ти (#1)
...
Написати авторам словника