 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Українсько-Німецький Словник = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
розлюти́тися
розлюти́тися (1)
розлюти́тися (2)
розлюти́тися
дієслово (док., неперех.)
wütend / rasend werden, sich erbosen, sich ärgern, hochgehen, explodieren
інфінітив: розлюти́тися
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлючу́ся / (розлючу́сь) | ми розлю́тимося / (розлю́тимось) / (розлю́тимся) / розлютимо́ся / (розлютимо́сь) / (розлюти́мся) |
| 2. | ти розлю́тишся / розлюти́шся | ви розлю́титеся / (розлю́титесь) / розлютите́ся / (розлютите́сь) |
| 3. | він/вона розлю́титься / розлюти́ться | вони розлю́тяться / розлютя́ться |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлюти́вся / (розлюти́всь) | ми/ви/вони розлюти́лися / (розлюти́лись) |
| ж. | я/ти/вона розлюти́лася / (розлюти́лась) |
| с. | воно розлюти́лося / (розлюти́лось) |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | розлюти́вшись |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | розлюті́мося! / (розлюті́мось!) / (розлюті́мся!) |
| 2 ос. | розлюти́ся! / (розлюти́сь!) | розлюті́ться! |
розлюти́тися (1)
дієслово (док., неперех.)
wütend / rasend werden, sich erbosen, sich ärgern, hochgehen, explodieren
інфінітив: розлюти́тися
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлючу́ся / (розлючу́сь) | ми розлю́тимося / (розлю́тимось) / (розлю́тимся) / розлютимо́ся / (розлютимо́сь) / (розлюти́мся) |
| 2. | ти розлю́тишся / розлюти́шся | ви розлю́титеся / (розлю́титесь) / розлютите́ся / (розлютите́сь) |
| 3. | він/вона розлю́титься / розлюти́ться | вони розлю́тяться / розлютя́ться |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлюти́вся / (розлюти́всь) | ми/ви/вони розлюти́лися / (розлюти́лись) |
| ж. | я/ти/вона розлюти́лася / (розлюти́лась) |
| с. | воно розлюти́лося / (розлюти́лось) |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | розлюти́вшись |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | розлюті́мося! / (розлюті́мось!) / (розлюті́мся!) |
| 2 ос. | розлюти́ся! / (розлюти́сь!) | розлюті́ться! |
розлюти́тися (2)
дієслово (док., неперех.)
wütend / rasend werden, sich erbosen, sich ärgern, hochgehen, explodieren
інфінітив: розлюти́тися
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлючу́ся / (розлючу́сь) | ми розлю́тимося / (розлю́тимось) / (розлю́тимся) / розлютимо́ся / (розлютимо́сь) / (розлюти́мся) |
| 2. | ти розлю́тишся / розлюти́шся | ви розлю́титеся / (розлю́титесь) / розлютите́ся / (розлютите́сь) |
| 3. | він/вона розлю́титься / розлюти́ться | вони розлю́тяться / розлютя́ться |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлюти́вся / (розлюти́всь) | ми/ви/вони розлюти́лися / (розлюти́лись) |
| ж. | я/ти/вона розлюти́лася / (розлюти́лась) |
| с. | воно розлюти́лося / (розлюти́лось) |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | розлюти́вшись |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | розлюті́мося! / (розлюті́мось!) / (розлюті́мся!) |
| 2 ос. | розлюти́ся! / (розлюти́сь!) | розлюті́ться! |
...
розлучи́тися
розлу́чуваний
розлу́чувати
розлу́чуватися
розлюти́ти
￫ розлюти́тися ￩
розлюто́ваний
розлюто́вувати
розлюто́вуватися
розлютува́ти (#1)
розлютува́ти (#2)
...
Написати авторам словника