 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Українсько-Німецький Словник = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
розлюто́ваний
розлютува́ти (#1)
розлютува́ти (#2)
розлюто́ваний
прикметник
in Wut gebracht, ergrimmt, erzürnt, erbost, wütend / rasend gemacht, hochgebracht
| чоловічий |
| Зв. | розлюто́ваний |
| Р. | розлюто́ваного |
| Д. | розлюто́ваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | розлюто́ваним |
| М. | розлюто́ваному / розлюто́ванім |
| жіночний |
| Зв. | розлюто́вана / (розлюто́ваная) |
| Р. | розлюто́ваної |
| Д. | розлюто́ваній |
| Зн. | розлюто́вану / (розлюто́ваную) |
| О. | розлюто́ваною |
| М. | розлюто́ваній |
| середний |
| Зв. | розлюто́ване / (розлюто́ванеє) |
| Р. | розлюто́ваного |
| Д. | розлюто́ваному |
| Зн. | розлюто́ване / (розлюто́ванеє) |
| О. | розлюто́ваним |
| М. | розлюто́ваному / розлюто́ванім |
| множина |
| Зв. | розлюто́вані / (розлюто́ванії) |
| Р. | розлюто́ваних |
| Д. | розлюто́ваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | розлюто́ваними |
| М. | розлюто́ваних |
Komparativ und Superlativ: -
розлютований zu розлютува́ти (#1)
дієслово (док., перех. та неперех.)
in Wut bringen, ergrimmen, erzürnen, erbosen, wütend / rasend machen, hochbringen
інфінітив: розлютува́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлюту́ю | ми розлюту́ємо / (розлюту́єм) |
| 2. | ти розлюту́єш | ви розлюту́єте |
| 3. | він/вона розлюту́є | вони розлюту́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлютува́в | ми/ви/вони розлютува́ли |
| ж. | я/ти/вона розлютува́ла |
| с. | воно розлютува́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | розлюто́ваний |
| безособовий дієприкметник | розлюто́вано |
| дієприслівник | розлютува́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | диві́мося не розлюту́ймо! |
| 2 ос. | диви́ся не розлюту́й! | диві́ться не розлюту́йте! |
розлютований zu розлютува́ти (#2)
дієслово (док., перех.)
auseinanderlöten
інфінітив: розлютува́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розлюту́ю | ми розлюту́ємо / (розлюту́єм) |
| 2. | ти розлюту́єш | ви розлюту́єте |
| 3. | він/вона розлюту́є | вони розлюту́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розлютува́в | ми/ви/вони розлютува́ли |
| ж. | я/ти/вона розлютува́ла |
| с. | воно розлютува́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | розлюто́ваний |
| безособовий дієприкметник | розлюто́вано |
| дієприслівник | розлютува́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | розлюту́ймо! |
| 2 ос. | розлюту́й! | розлюту́йте! |
...
розлу́чуваний
розлу́чувати
розлу́чуватися
розлюти́ти
розлюти́тися
￫ розлюто́ваний ￩
розлюто́вувати
розлюто́вуватися
розлютува́ти (#1)
розлютува́ти (#2)
розлютува́тися (#1)
...
Написати авторам словника